DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7573.1.2019.170660

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ

Taras Hryhorchuk

Анотація


Актуальність. Сьогодні навчальні інституції активно впроваджують засоби дистанційного навчання. Ці рішення забезпечують доступність навчальної інформації та зручність її отримання. Не використовувати дані засоби – означає залишатися на узбіччі прогресу. Мета і методи. Мета статті полягає у виявленні можливостей використання засобів дистанційного навчання майбутніх менеджерів з урахуванням специфіки соціокультурної сфери. Нами використано емпіричний і системний підходи, методи аналізу та синтезу, згідно з якими запропоновано структуру навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання у взаємозв’язку його основних елементів і виокремленні специфічних чинників, важливих для підготовки менеджерів соціокультурної сфери. Результати. Основні результати дослідження полягають у виявленні передумов і доведенні необхідності застосування елементів дистанційного навчання у процесі підготовки фахівців-управлінців для забезпечення їхньої максимальної адаптивності до умов навчання та подальшої реалізації набутих компетентностей. Висновки та обговорення. Використання засобів дистанційного навчання забезпечує доступність знань, комфортність їх одержання і нічим не поступається іншим формам навчання. Надалі розглядатимуться питання методики розробки навчальних матеріалів для дистанційного навчання. Наукова новизна результатів у тому, що вперше висунуто структуру навчально-методичного комплексу з урахуванням специфіки діяльності менеджера соціокультурної сфери; одержано подальший розвиток рішення щодо застосування модульної системи у професійній підготовці фахівців. Практичне значення полягає в можливостях застосування наших пропозицій у підготовці менеджерів сфери послуг.

Ключові слова


дистанційне навчання, навчально-методичний комплекс для дистанційного навчання, інтерактивне навчальне середовище, рейтингові бали, навчальний модуль

Повний текст:

PDF

Посилання


Andrianova, G. A. (2004, April). Printsipy sozdaniya uchebnogo modulya dlya lichnostno-oriyentirovannogo distantsionnogo kursa [Principles of creating a training module for a student-centered distance course]. Eydos [Eidos]. Retrieved from: http://www.eidos. ru/journal/2004/1104.htm (in Russ.).

Bender, R. M. (1995). Creating Communities on the Internet: Electronic Discussion List in the Classroom. Computers in Libraries, 15, 38-43.

Bohachkov, Yu. (2004). Vymiryuvannya navchalnykh dosyahnen za dopomohoyu Internet-tekhnolohiy [Measuring learning achievements using Internet technologies]. Komp'yuter u shkoli ta sim'yi [Computer at school and family], 2, 11-13 (in Ukr.).

Dzegelenok, I. I. (1991). Otkrytyye zadachi poiskovogo proyektirovaniya [Open problems of search design]. Moscow: MEI (in Russ.).

Hansen, D. E. (2008). Knowledge Transfer in Online Learning Environments. Journal of Marketing Education, 30, 93-105.

Hapotchenko, K. V. (2004). Interaktyvni metody vykladannya biznes-dystsyplin [Interactive methods of teaching business disciplines]. Kyiv: UAZT (in Ukr.).

Harman, L. (2009). Teaching Partnering Strategies through the Client-Based Project Approach. Marketing Education Review, 19, 49-55.

Hryhorchuk, T. (2004). Interaktyvni metody navchannya u suchasniy systemi osvitnikh posluh [Interactive teaching methods in the modern system of educational services]. Pedahohichni innovatsiyi [Pedagogical innovations], 8, 59-66 (in Ukr.).

Hryhorchuk, T. V. (2005). Vykorystannya testiv u dystantsiynomu navchanni [Use of tests in distance learning]. Visnyk NTU «Kyyivskyy politekhnichnyy instytut» [Bulletin of the NTU "Kyiv Polytechnic Institute"], 3, 31-35 (in Ukr.).

Hryhorchuk, T. V., & Hushuley A. M. (2004). Kontseptualna model interaktyvnoho pidruchnyka [Conceptual model of interactive textbook]. Aktualni problemy navchannya ta vykhovannya lyudey [Actual problems of education and upbringing], 411-416 (in Ukr.).

Hryhorchuk, T., & Oliynyk, A. (2005). Komunikatyvni ta interaktyvni komponenty elektronnoho pidruchnyka yak chynnyky formuvannya znan studentiv [Communication and interactive components of the electronic textbook as factors of students' knowledge formation]. Vyshcha osvita Ukrayiny [Higher education of Ukraine], 3 (17), 74-80 (in Ukr.).

Kearsley, G. (1995, November-December). The Effectiveness and Impact of Online Learning in Graduate Education. Educational Technology, 37-42.

Kesamanly, F. P. (1989). Uchebnyye moduli kak aktivnyy metod obucheniya [Educational modules as an active method of teaching]. Aktivnyye metody obucheniya v sisteme podgotovki spetsialistov i rukovoditeley [Active teaching methods in the system of training specialists and managers]. Leningrad: LSPI named A.I. Gertsen, 121-123 (in Russ.).

Khutorskoy, A. V. (2000). Razvitiye odarennosti shkol'nikov. Metodika produktivnogo obucheniya [The development of gifted students. Methods of productive learning]. Moscow: VLADOS (in Russ.).

Kukharenko, V. M. (2011). Vykorystannya vebinaru v navchalnomu protsesi [Using webinar in the classroom]. Komp'yuter u shkoli ta sim'yi [Computer at school and family], 2, 12-16 (in Ukr.).

Levshyn, M. (2005). Osobystisna zoriyentovanist dydaktyko-metodychnykh kompleksiv dlya VNZ [Personality orientation of didactic-methodical complexes for higher educational institutions]. Vyshcha osvita Ukrayiny [Higher Education in Ukraine], 2, 99-105 (in Ukr.).

Malafiyik, I. V. (2005). Dydaktyka [Didactics]. Kyyiv : Kondor (in Ukr.).

Morze, N. (2005). Yak navchaty vchyteliv, shchob komp'yuterni tekhnolohiyi perestaly buty dyvom na urotsi [How to teach teachers to stop computer technology from being a miracle in a classroom]. Pislyadyplomna osvita [Postgraduate education], 2, 25-32 (in Ukr.).

Oliynyk, V. V. (2007). Shchodo vprovadzhennya dystantsiynoho navchannya v pislyadyplomniy pedahohichniy osviti [As for the introduction of distance learning in postgraduate pedagogical education]. Pislyadyplomna osvita [Postgraduate education], 1, 43-46 (in Ukr.).

Willis, B. (1997). Distance Education at a Glance, Guide #7. Retrieved from http: http://www.uidacho.edu/eo/index.html.

Zhukova, R. F., & Kuznetsov, Yu. V. (1989) Aktivnyye metody obucheniya v kontseptsii perestroyki uchebnogo protsessa [Active teaching methods]. Aktivnyye metody obucheniya v sisteme podgotovki spetsialistov i rukovoditeley [Active teaching]. Leningrad: LSPI named A.I. Gertsen, 5-13 (in Russ.).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Андрианова Г. А. Принципы создания учебного модуля для личностно-ориентированного дистанционного курса. Эйдос. 2004. Апрель. URL: http://www.eidos.ru/journal/2004/1104.htm (дата звернення : 12.02.2019).

Богачков Ю. Вимірювання навчальних досягнень за допомогою інтернет-технологій. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2004. № 2. С. 11–13.

Гапотченко К. В. Інтерактивні методи викладання бізнес-дисциплін. Київ : УАЗТ, 2004. 224 с.

Григорчук Т. В. Використання тестів у дистанційному навчанні. Вісник НТУ «Київський політехнічний інститут». 2005. № 3. С. 31–35.

Григорчук Т. В., Гушулей А. М. Концептуальна модель інтерактивного підручника. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. Київ : Університет «Україна», 2004. С. 411–416.

Григорчук Т. Інтерактивні методи навчання у сучасній системі освітніх послуг. Педагогічні інновації. 2004. Вип. 8. С. 59–66.

Григорчук Т., Олійник А. Комунікативні та інтерактивні компоненти електронного підручника як чинники формування знань студентів. Вища освіта України. 2005. № 3 (17). С. 74–80.

Дзегеленок И. И. Открытые задачи поискового проектирования. Москва : МЭИ, 1991. 66 с.

Жукова Р. Ф., Кузнецов Ю. В. Активные методы обучения в концепции перестройки учебного процесса. Активные методы обучения. Ленинград : ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1989. С. 5–13.

Кесаманлы Ф. П. Учебные модули как активный метод обучения. Активные методы обучения в системе подготовки специалистов и руководителей. Ленинград : ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1989. С. 121–123.

Кухаренко В. М. Використання вебінару в навчальному процесі. Комп'ютер у школі та сім’ї. 2011. № 2. С. 12–16.

Левшин М. Особистісна зорієнтованість дидактико-методичних комплексів для ВНЗ. Вища освіта України. 2005. № 2. С. 99–105.

Малафіїк І. В. Дидактика. Київ : Кондор, 2005. 397 с.

Морзе Н. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом на уроці. Післядипломна освіта. 2005. № 2. С. 25–32.

Олійник В. В. Щодо впровадження дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті. Післядипломна освіта. 2007. № 1. С. 43–46.

Хуторской А. В. Развитие одаренности школьников. Методика продуктивного обучения. Москва : ВЛАДОС, 2000. 320 с.

Bender R. M. Creating Communities on the Internet: Electronic Discussion List in the Classroom. Computers in Libraries. 1995. Vol. 15. P. 38–43.

Hansen D. E. Knowledge Transfer in Online Learning Environments. Journal of Marketing Education. 2008. Vol. 30. P. 93–105.

Harman L. Teaching Partnering Strategies through the Client-Based Project Approach. Marketing Education Review. 2009. Vol. 19. P. 49–55.

Kearsley G. The Effectiveness and Impact of Online Learning in Graduate Education. Educational Technology. 1995. November-December. P. 37–42.

Willis B. Distance Education at a Glance, Guide #7. URL: http://www.uidacho. edu/eo/index.html (дата звернення : 12.02.2019).




Copyright (c) 2019 Тарас Васильович ГРИГОРЧУК

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.


© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |