DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7573.1.2018.143386

МЕНЕДЖЕР СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК СУБ’ЄКТ ІННОВАЦІЙ

Maryna Bryl

Анотація


Актуальність зумовлена необхідністю вимог ринку праці отримувати професіонала-менеджера соціокультурної діяльності як сформовану особистість, суб’єкта, підготовленого до впровадження інновацій. Мета і методи. Мета – аналіз процесу формування особистості менеджера соціокультурної діяльності як суб’єкта інновацій у майбутньому професійному житті та обґрунтування ефективних методик впливу на цей процес під час їх підготовки. Методи дослідження: загальнонаукові методи аналізу та синтезу теоретичних положень теорії менеджменту та управління, порівняння та групування понять, аналіз наукової та методичної літератури, практичного досвіду. Результати проведеного дослідження дозволяють визначити важливість підготовки менеджерів соціокультурної сфери до впровадження інновацій безпосередньо як їх суб’єктів. Висновки та обговорення. В сучасних умовах постійно підвищуються вимоги до особистісних професійних рис фахівців. Більшість із них пов’язана з умовами невизначеності та інноваційності. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у виявленні впливу ефективно організованої навчально-практичної діяльності на саморозвиток та формування менеджера соціокультурної діяльності як суб’єкта інновацій, а практичне значення – в можливості запроваджувати на рівні форм та методів викладацької діяльності ефективні сучасні ідеї щодо формування інноваційного (правильного) мислення в менеджера. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у тому, щоб на основі аналізу зворотного зв’язку від стейкхолдерів ринку соціокультурних послуг визначити значущі якості менеджера як суб’єкта інновацій та перевірити ефективність методик їх формування.

Ключові слова


особистість; менеджер; соціокультурна діяльність; суб’єкт; інновація; стандарт вищої освіти

Повний текст:

PDF

Посилання


Al Atum, M. (2014). Metod planirovaniia soderzhaniia miagkikh proektov po kriteriiu vazhnosti formiruemykh kompetentnostei [The method of planning soft projects by the criterion of the importance of the formed competencies]. Upravlіnnia proektami ta rozvitok virobnitstva [Project management and production development],3 (51),116-119 (in Russ.).

Didenko, M. S. (2013). Profesijno znachymi iakosti osobystosti menedzhera orhanizatsij: teoretychnyj aspekt [Professionally significant personality qualities of the manager of organizations: theoretical aspect]. Mizhnarodnyj naukovyj forum: sotsiolohiia, psykholohiia, pedahohika, mene-dzhment [International scientific forum: sociology, psychology, pedagogy, management], 13, 201-211 (in Ukr.).

Druker, P. F. (2004). Zadachy menedzhmenta v XXI veke [Management tasks in the 21st century]. (Trans. in Eng.). Moscow: Vyliams (in Russ.).

Dudar, T. H., & Melnychenko, V. V. (2008). Innovatsijnyj menedzhment [Innovation management]. Ternopil: Ekonomichna dumka (in Ukr.).

Dupak, N. V. (2010). Standartyzatsiia v haluzi osvity iak kompleksna problema [Standardization in the field of education as a complex problem]. Visnyk Zhytomyrskoho derzh. un.-tu [Bulletin of Zhytomyr State University], 52, 53-57 (in Ukr.).

Dymchenko, N. S. (2013). Model suchasnoho menedzhera-profesionala [Model of modern manager-professional]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Ekonomika i menedzhment» [Bulletin of the Sumy National Agrarian University. Series «Economics and Management»], 12 (58), 10-13 (in Ukr.).

Freeman, R. E. (1984). Strategic Management: a Stakeholder Approach. Boston: Pitman.

Hlushman, T. M. (2016). Komponenty profesijnoi kultury majbutnoho menedzhera orhanizatsij [Components of the professional culture of the future manager of organizations]. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education, 5 (1), 8-13 (in Ukr.).

Iagolkovskii, S. R. (2007). Psikhologiia kreativnosti i innovatsii [Psychology of creativity and innovation]. Moscow: VShE (in Russ.).

Individual Competence Baseline for Project, Program and Portfolio Management. Version 4.0. IPMA Global Standard. 2015. Retrieved from http:// products.ipmaworld/wpcontentWEB.pdf.

Krasnova, L. V. (2008). Upravlenie innovatsiiami: rabota v komande i zadachi menedzhera [Innovation management: teamwork and manager tasks]. Izvestiia RGPU im. A. I. Gertsena [News of the RSPU. A. I. Herzena], 336-340 (in Russ.).

Martynyshyn, Y. M. (Ed.). (2017). Obgruntuvannia paradyhmy menedzhmentosvity u sotsiokulturnij sferi [Substantiation of the paradigm of management education in the socio-cultural sphere]. Bila Tserkva: Vydavets O. V. Pshonkivskyj (in Ukr.).

Proekty standartiv vyschoi osvity. 028 Menedzhment sotsiokulturnoi diialnosti (bakalavr, 2016, mahistr 2017) [Projects of higher education standards. 028 Management of Socio-Cultural Activities (Bachelor, 2016, Master 2017)]. doi:mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovometodichnaministerstva-nauki-ukrayini/proekti-standartiv-vishoyi-osviti (in Ukr.).

Rach, V. A., & Medvedieva, O. M. (2015). Komunikatsijno-znannieva ontolohiia formuvannia myslennievoi NIKS-metodolohii menedzheriv proektiv [Komunikatsionno-znannieva ontology of the formulary of the UICS-methodological project manager]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva [Project management and production development], 4 (56), 109-123 (in Ukr.).

Rossoshanskaia, O. V. (2010). Kulturnyi kontekst proekta kak element kompetentnostnogo podkhoda v upravlenii proektami [The cultural context of the project as an element of the competence approach in project management]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva [Project management and production development], 2 (34), 147-155 (in Russ.).

Todorova, I. S., & Bulchenko, D. V. (2017). Rozvytok kreatyvno-innovatsijnoho potentsialu majbutnikh menedzheriv [Development of creativity and innovation potential of future managers]. Psykholohiia i osobystist [Psychology and personality], 1 (11), 258-267. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.260215 (in Ukr.).

Vudkok, M., & Frensis, D. (1991). Raskreposhchennyi menedzher: dlia rukovoditelia-praktik [Emancipated manager: for the head-practitioner] (Trans. in Eng.). Moscow: Delo (in Russ.).

Zhyhajlo, N. I., & Karpinska, R. I. (2014). Psykholohiia profesijnoho i dukhovnoho stanovlennia kerivnyka [Psychology of professional and spiritual formation of the head]. Problemy suchasnoi psykholohii [Problems of modern psychology], 24, 228-239 (in Ukr.).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Аль Атум М. Метод планирования содержания мягких проектов по критерию важности формируемых компетентностей. Управління проектами та розвиток виробництва. 2014. № 3 (51). С. 116–129.

Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер : для руководителяпрактика. Пер. с англ. Москва : Дело, 1991. 365 с.

Глушман Т. М. Компоненти професійної культури майбутнього менеджера організацій. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». 2016. № 5 (1). С. 8–13.

Димченко Н. С. Модель сучасного менеджера-професіонала. Вісник Сумського національного аграрного університету Серія «Економіка і менеджмент». 2013. Вип. 12 (58). С. 10–13.

Діденко М. С. Професійно значимі якості особистості менеджера організацій: теоретичний аспект. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2013. Вип. 13. С. 201–211.

Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в XXI веке. Пер. с англ. Москва : Вильямс, 2004. 272 с.

Дудар Т. Г., Мельниченко В. В. Інноваційний менеджмент. Тернопіль : Економічна думка, 2008. 250 с.

Дупак Н. В. Стандартизація в галузі освіти як комплексна проблема. Вісник Житомирського держ. ун.-ту. 2010. Вип. 52. С. 53–57.

Жигайло Н. І., Карпінська Р. І. Психологія професійного і духовного становлення керівника. Проблеми сучасної психології. 2014. Вип. 24. С. 228–239.

Краснова Л. В. Управление инновациями: работа в команде и задачи менеджера. Известия РГПУ им. А. И. Герцена. 2008. С. 336–340.

Обґрунтування парадигми менеджмент-освіти у соціокультурній сфері. За ред. Я. М. Мартинишина. Біла Церква : Вид. О. В. Пшонківський, 2017. 509 с.

Проекти стандартів вищої освіти. 028 Менеджмент соціокультурної діяльності (бакалавр, 2016, магістр 2017). doi: mon.gov.ua/ua/osvita/vishaosvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/ proekti-standartiv-vishoyi-osviti (дата звернення : 10.03.2018).

Рач В. А., Медведєва О. М. Комунікаційно-знаннєва онтологія формування мисленнєвої НІКС-методології менеджерів проектів. Управління проектами та розвиток виробництва. 2015. № 4 (56). С. 109–123.

Россошанская О. В. Культурный контекст проекта как элемент компетентностного подхода в управлении проектами. Управління проектами та розвиток виробництва. 2010. № 2 (34). С. 147–155.

Тодорова І. С., Бульченко Д. В. Розвиток креативно-інноваційного потенціалу майбутніх менеджерів. Психологія і особистість. 2017. № 1 (11). С. 258–267. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.260215

Яголковский С. Р. Психология креативности и инноваций. Москва : ВШЭ, 2007. 157 с.

Freeman R. E. Strategic Management: a Stakeholder Approach. Boston : Pitman, 1984. 275 p.

Individual Competence Baseline for Project, Program and Portfolio Management. Version 4.0. IPMA Global Standard. 2015. URL: products.ipma. world/wpcontent/uploadsWEB.pdf. (дата звернення : 05.02.2018).




Copyright (c) 2018 Марина Миколаївна Бриль

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.


© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |